Зміна влади у Вашингтоні традиційно викликає хвилю очікувань у світових столицях, і Москва не була винятком. Проте перші практичні кроки нової американської адміністрації під керівництвом Дональда Трампа швидко розвіяли ілюзії російського керівництва щодо можливого пом'якшення курсу США. Останні публічні заяви очільника російського зовнішньополітичного відомства Сергія Лаврова чітко демонструють розчарування та роздратування Кремля через те, що Вашингтон продовжує послідовну політику тиску на РФ та підтримки України.

Від «війни Байдена» до нової реальності

Під час передвиборчої кампанії Дональд Трамп неодноразово критикував дії своїх попередників, намагаючись дистанціюватися від рішень чинної на той момент влади США. Проте після його повернення до Білого дому риторика Москви зазнала суттєвих змін. Російська сторона змушена визнати, що спадкоємність американської зовнішньої політики залишилася незмінною.

Сергій Лавров під час свого нещодавнього брифінгу прямо вказав на те, що відповідальність за протистояння тепер лежить і на новій команді у Вашингтоні. Російський міністр нагадав колишні заяви Трампа, протиставивши їх нинішньому стану справ:

Президент Трамп говорив: це війна Байдена. Якби я був президентом, її ніхто б не почав. Але зараз це вже й війна нинішньої адміністрації

Санкційний тиск не слабшає

Головним розчаруванням для Кремля стало збереження та навіть посилення економічного тиску. Російська влада сподівалася, що з приходом Трампа почнеться процес ревізії обмежень, проте реальність виявилася протилежною. Усі санкції, які були запроваджені за каденції Джо Байдена, продовжують діяти в повному обсязі.

Лавров констатував цей факт із очевидним незадоволенням:

Усі санкції, які Байден запроваджував, без винятку тривають

Більше того, нова адміністрація США не обмежилася старими пакетами обмежень, а продовжила розширювати санкційні списки. Під удар потрапили ключові сектори російської економіки та провідні компанії. Зокрема, нові санкції зачепили:

• найбільші нафтові гіганти, такі як Лукойл та Роснефть;

• інші стратегічно важливі комерційні та державні структури;

• широке коло юридичних та фізичних осіб РФ.

Безкомпромісна позиція Москви щодо мирного врегулювання

Паралельно з критикою Вашингтона російське керівництво продовжує демонструвати непоступливість у питаннях можливого припинення вогню. Попри заяви про нібито відкритість до діалогу, Москва висуває умови, які роблять реальні дипломатичні кроки малоймовірними.

Сергій Лавров чітко дав зрозуміти, що Росія не планує зупиняти бойові дії на період проведення будь-яких переговорів про мирне врегулювання.

Така позиція свідчить про намір Кремля продовжувати тиск, використовуючи дипломатичні майданчики лише як засіб для просування власних ультиматумів, а не для пошуку реального компромісу.

Дипломатичний етикет поза грою

Показовим моментом, який ілюструє нинішній рівень російської дипломатії, стала реакція голови МЗС РФ на ініціативу Президента України Володимира Зеленського. Український лідер раніше запропонував провести зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним у США під час саміту G20.

Відповідь Лаврова виявилася далекою від загальноприйнятих дипломатичних норм. Демонструючи зневажливе ставлення, російський міністр фактично відкинув пропозицію зустрічі на міжнародному саміті та натомість запропонував українському президентові особисто приїхати до Москви. Така риторика ще раз підтверджує, що Кремль наразі не налаштований на рівноправний та конструктивний діалог, віддаючи перевагу мові тиску та ігноруванню міжнародних форматів.