Спроби активізувати переговорний процес щодо завершення війни в Україні вийшли на новий рівень після візитів американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви та Києва. Поїздки спецпосланців обраного президента США Дональда Трампа свідчать про прагнення Вашингтона зрушити врегулювання з мертвої точки. Проте, як повідомляє видання Bloomberg із посиланням на джерела, близькі до Кремля, на тлі цих зусиль позиція російського керівництва лише посилилася.

Три години за зачиненими дверима: деталі московських зустрічей

Переговори Володимира Путіна з американськими спецпредставниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером тривали понад три години за зачиненими дверима. На початку зустрічі Путін визнав, що пошук шляхів припинення війни є непростим завданням. За словами помічника російського президента Юрія Ушакова, розмова була змістовною, відвертою та довірливою. Хоча американська сторона представила кілька варіантів можливого врегулювання, їхній зміст наразі не розголошується, а сама зустріч завершилася без очевидних ознак дипломатичного прориву.

Після завершення переговорів у Москві посланці вирушили до Києва. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що американські представники були змушені діставатися української столиці потягом. Російська сторона не дозволила спецпосланцям скористатися авіасполученням, попри те, що українські аеропорти були повністю готові до їхнього прийому.

Паралельно з цим раундом переговорів сторони заявили про тимчасову готовність утриматися від взаємних ударів по Києву та Москві. Проте ця пауза має обмежений характер і не означає досягнення домовленостей про ширше припинення вогню. Зокрема, Путін підтвердив, що жодних угод про припинення вогню на термін понад три дні з Україною не укладалося.

Чому Кремль робить свої вимоги жорсткішими

Попри залучення американських посередників, Росія не виявляє готовності відмовитися від своїх ключових воєнних цілей або пом'якшити умови для припинення бойових дій. Джерела Bloomberg зазначають, що вимоги Москви стали ще жорсткішими. Це пов'язано з упевненістю російської влади у власній військовій перевазі на полі бою. Під час переговорів представники РФ наголошували на успіхах своєї армії та висловлювали переконання, що зможуть досягти поставлених цілей.

На думку директора Інституту Європи Російської академії наук Олексія Громика, візит представників США може дати поштовх для пошуку компромісних умов. Водночас він підкреслив, що ключовим фактором успіху є регулярна участь Вашингтона в дипломатичному процесі, а не епізодичні контакти. Зі свого боку, старший політолог аналітичного центру RAND Сем Чарап назвав візит американських посланців своєчасним, оскільки ситуація навколо війни стрімко загострюється, і без зовнішнього втручання сторони можуть продовжувати підвищувати ставки.

Реакція України та позиція Європейського Союзу

У Європейському Союзі неоднозначно сприйняли рішення американських представників спочатку відвідати Москву, а вже потім вирушити до Києва. Посол ЄС у Вашингтоні Йовіта Нелюпшене наголосила, що будь-які дипломатичні кроки мають узгоджуватися із союзниками США. Вона зазначила:

Дипломатія справді працює, і ми маємо постаратися переконатися, що спочатку розмовляємо з тими, хто є нашими союзниками

За словами Нелюпшене, оскільки Москва не відмовляється від своїх загарбницьких планів, головним пріоритетом для європейських країн залишається продовження всебічної підтримки України та забезпечення її засобами для самооборони.

У Києві також скептично оцінюють готовність Кремля до реального діалогу в найближчій перспективі. Перший заступник голови Офісу президента Сергій Кислиця вказав на те, що російське керівництво робить ставку на зимовий період, сподіваючись на послаблення України через холоди. Він зазначив:

У Путіна зараз немає ані найменшого бажання сідати за стіл переговорів, а після початку зими і... до середини березня у нього буде ще менше мотивації, бо він вважатиме, що українці не настільки сильні..., щоб пережити цю зиму

Попри це, українська сторона не збирається згортати дипломатичну активність. У Києві переконані, що відмова від міжнародних переговорів та дипломатичних зусиль у нинішній ситуації була б небезпечною помилкою.